Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Інститут довузівської підготовки та післядипломної освіти Кафедра економіки підприємства КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “Потенціал підприємства: формування та оцінка” для студентів напряму підготовки 0501 “Економіка і підприємництво” за спеціальністю 7.050107 “Економіка підприємства” заочної форми навчання Підготувала: ст. викл., к.г.н. Романів О.Я. Рівне – 2004 ВСТУП У спробі звільнитися від догматизму, економічна наука намагається зараз виявити внутрішні рушійні сили економіки, чинники та резерви значного якісного росту, вивчити світовий досвід управління як передумову подальшого швидкого прогресу нашого суспільства. У зв'язку з цим постає невідкладне методологічне завдання - розкрити й оцінити у системі накопичений теоретичний арсенал, визначити шляхи гарантованого та найбільш ефективного прискорення соціально-економічного розвитку. В світлі цього завдання доцільно звернутися до такої мало дослідженої економічної категорії як потенціал підприємства. В вітчизняній економічній літературі поки що немає однозначного визначення поняття “потенціал підприємства”. Складність і нерозробленість зв'язаних з ним наукових і практичних проблем породжує безліч точок зору на її вирішення. Поняття “потенціал” відноситься до числа таких категорій, які мають широке використання в багатьох галузях наукових знань, наприклад, фізиці, біології, демографії, а в останні роки все більш міцно входить у лексикон вчених-економістів. 1. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В даний час слово «потенціал» вживається для позначення засобів, запасів і джерел, що є в наявності і можуть бути використаними для досягнення певної мети, рішення якої-небудь задачі, а також можливостей окремої персони, суспільства чи держави в певній області [20.С 428). У вітчизняній науковій літературі одним з перших поняття економічного потенціалу використав А. І. Анчишкин, він включив у нього набір ресурсів, які в процесі виробництва приймають форму факторів виробництва [16.С.14]. Цей ресурсний підхід до концепції економічного потенціалу одержав досить широке поширення серед дослідників. Сьогодні найбільш чітко виділяються дві «ресурсні» позиції. Перша — економічний потенціал являє собою сукупність ресурсів без обліку їхніх взаємозв'язків і участі в процесі виробництва. Так, Л. І. Абалкин вважає, що потенціал є узагальнена, збірна характеристика ресурсів [11.С.214]. Як «кількість і якість ресурсів, якими розпоряджається та чи інша господарська система», розуміють економічний потенціал І. І. Лукінов [43.С.12]. На думку Д. А. Черникова, економічний потенціал характеризується «сукупністю ресурсів без обліку реальних взаємозв'язків, що склалися у процесі виробництва» (69.С.89]. Особливість другої ресурсної позиції полягає у трактуванні економічного потенціалу як сукупності ресурсів, здатних виробити визначену кількість матеріальних благ. Наприклад, 3. Б. Фігурнов вважає, що економічного потенціал «характеризує ресурси виробництва, кількісні і якісні їхні параметри, що визначають максимальні можливості суспільства по виробництву матеріальних благ у кожен даний момент часу» [66.С.38]. На думку Д. К. Шевченко, економічний потенціал являє собою «сукупність виробничих ресурсів, з'єднаних у процесі виробництва, що володіють визначеними потенційними можливостями в області виробництва матеріальних благ і послуг» [71.С.17]. Поряд з ресурсним підходом до визначення сутності економічного потенціалу в нашій літературі зустрічаються й інші його трактування. Так, Ю. Ю. Донець вважає економічний потенціал синонімом виробничої потужності підприємства і тому вважає можливим визначити його як «максимально можливий річний, добовий віднесений до іншої тимчасової одиниці обсяг випуску продукції» [30.С.3]. Крім того, на його думку, поняття «економічний потенціал» «носить переважно територіальний характер і поширюється на сукупність виробництв, розташованих на визначеній території». У В...